Головна сторінка
19.04.2022
Отримання міжнародної фінансової допомоги територіальними громадами

У березні ми вже описували деякі правові та бухгалтерські аспекти отримання благодійної та гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану[1]. Однак, по-перше, законодавство у цій сфері зазнало певних змін, по-друге, чимало міжнародних програм та проектів, які працювали із місцевим самоврядуванням, відкоригували свої цілі з урахуванням нових потреб громад, спричинених війною. А отже, у цій статті ми відповімо на додаткові питання про те, як саме територіальним громадам правильно прийняти та оприбуткувати міжнародну підтримку у вигляді грошових активів.

 

Можливість отримання допомоги

Серед деяких верств населення досі укорінений міф про те, що отримання територіальною громадою допомоги – це корупційна дія. Це не відповідає дійсності.

Законодавство допускає отримання територіальними громадами грантів, подарунків і благодійної допомоги. У цивільних відносинах територіальні громади діють через ОМС[2], відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 169, ст. 172 Цивільного кодексу України. Право на отримання такої допомоги, крім законодавства, підтверджується численними листами та роз’ясненнями. Зокрема, це підтверджує Мін’юст у листі від 15.02.2018 р. № 5512/100—2—18/7.3.1 і НАДС у листі від 04.04.2018 р. № 2624/13—18.

Але така допомога, згідно зі ст. 54 Закону України від 14.10.2014 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»[3], допустима лише у прямо передбачених законом випадках. Тобто, якщо ОМС будуть дотримані  певні умови.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.07.2012 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»[4], набувачем благодійної допомоги може бути неприбуткова організація або територіальна громада, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Тому у своєму листі Мін’юст підкреслює, що отримання територіальною громадою допомоги у вигляді грантів, подарунків і благодійної допомоги, не підпадають під заборони, встановлені ст. 54 Закону № 1700, якщо вони характеризуються:

  1. безкорисливістю з боку надавача й отримувача, що свідчить про надання допомоги на благо інших без будь-якої вигоди;
  2. добровільністю — діяльність, яку провадять за вільним волевиявленням благодійника, без будь-якого примусу та втручання з боку суб’єктів владних повноважень;
  3. цільовою спрямованістю — наявність конкретної мети, в межах напрямів і порядку, встановлених Законом № 5073.

Для того, щоб усе було правильно:

  • отримання допомоги має бути оформлене договором про надання благодійної допомоги, де набувачем благодійної допомоги визначено територіальну громаду (в особі відповідного ОМС);
  • благодійну допомогу слід використовувати ВИКЛЮЧНО за цільовим призначенням, визначеним  благодійником.      

У свою чергу НАЗК на власному веб-сайті[5] серед критеріїв також виділяє такі:

  • орган, який хоче отримати благодійну допомогу, належить до сфери, якій дозволено отримувати таку допомогу: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, опіка та піклування та інші сфери, визначені в Законі № 5073;
  • людина або організація, яка хоче надати допомогу, відповідає вимогам Закону № 5073;
  • людина або організація, яка хоче надати благодійну допомогу, не отримуватиме від ОМС будь-яку послугу.

 

Отримання допомоги у вигляді грошових коштів

Порядком отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим постановою КМУ  від 04.08.2000р. № 1222[6] встановлено вимоги до отримання, використання та обліку благодійної допомоги саме бюджетними установами. І зокрема, цим Порядком передбачено можливість отримання благодійних внесків у грошовій формі для потреб установ за напрямами видатків, визначеними благодійником.

Важливо! Якщо благодійник в договорі визначив конкретну ціль витрачання благодійного внеску, то отримувач такої допомоги може використати її виключно на визначену благодійником ціль. Це правило стосується як благодійної допомоги, отриманої у вигляді грошових коштів, так і допомоги у вигляді товарно-матеріальних цінностей.

Але якщо благодійник не визначив конкретні цілі використання благодійного внеску, подальшу долю таких коштів вирішує керівник установи – отримувача допомоги. При цьому спрямовувати такі кошти слід відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи. Цього вимагає п. 2 Порядку № 1222.

Тому при роботі з потенційними благодійниками головам громад треба бути уважними у виборі ОМС, який буде отримувати кошти від імені громади, а у разі отримання допомоги без конкретного цільового призначення – звертати увагу на те, що ці кошти можна спрямовувати лише для реалізації повноважень, закріплених за відповідним ОМС.

 

Продовження статті на сайті:

https://decentralization.gov.ua/news/14814

  Copyright © 2008-2022,
  ЧРЦПК, всі права захищені
Лічильник BEST.cv.ua Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA