Облаштуванням сховищ закладів освіти опікуються держава, громади, керівництво закладів та батьки. За попередніми повідомленнями від органів управління освіти територіальних громад Чернівецької області вже відомо, що стан та наявність укриттів будуть значно покращені порівняно із попереднім навчальним роком. Водночас забезпечити всі заклади освіти надійними сховищами та повністю перейти на очну форму навчання не вдасться. В області функціонуватиме певна кількість закладів, де доведеться запровадити так звану «змішану» форму навчання (чергування очного та дистанційного навчання) або організувати дві навчальні зміни.

Отже, питання якості дистанційного навчання буде актуальним і в 2023/2024 навчальному році. Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області (далі – управління Служби) у травні 2023 року здійснило вивчення ефективності освітнього процесу, організованого із застосуванням дистанційних технологій навчання, під час якого було виявлено причини зниження результативності учнів.
В опитуванні взяло участь 328 вчителів та 624 батьків із 16 закладів освіти 11-ти територіальних громад.

Трохи більше половини вчителів (62%) вважають, що дистанційне навчання завжди гірше, ніж очне. Вчителі в розмові наводять основні переваги очного спілкування вчителя з учнями в закладі: в учнів спостерігається краща концентрація уваги, вони можуть використовувати різні канали сприйняття інформації, безпосередньо взаємодіяти один з одним, соціалізуватися; водночас вчителі мають більше можливостей та способів залучення всіх учнів до діяльності, можуть застосовувати індивідуальний підхід до дітей, контролювати діяльність учнів тощо. Особливо важливо навчатись у класі учням початкової школи. На жаль, за всіх докладених зусиль, актуальність вдосконалення дистанційного режиму навчання не знижується.

За результатами опитування, проведеного управлінням Служби, педагогічними радами та керівниками закладів загальної середньої освіти області, які змушені були використовувати дистанційне навчання у попередні навчальні роки, запроваджено різні поєднання його форматів.

Найбільше закладів (41%) переважно проводили онлайн навчальні заняття, а варіанти, що ґрунтуються на самостійній роботі учня, застосовували лише для компенсації навчального часу, втраченого під час повітряних тривог; 35% шкіл всі заняття проводили в онлайн режимі, згідно з розкладом. В одному із закладів, що був долучений до моніторингу, використовували технології дистанційного навчання лише для учнів, що перебували за кордоном. 14% закладів вказали, що виокремлювали «більш важливі» та «менш важливі» навчальні дисципліни: перші проводили в синхронному режимі (онлайн), а другі в асинхронному (самостійна робота учнів). Ще два заклади вказали, що під час дистанційного навчання всі заняття проводилиь в асинхронному режимі.

Отже, усім закладам загальної середньої освіти було рекомендовано навчальні заняття проводити в онлайн форматі за розкладом із тривалістю, що рекомендована МОЗ у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти; самостійне опанування матеріалу використовувати як спосіб надолуження навчального часу, що був втрачений через перебування у сховищах під час повітряних тривог. Учителі мають забезпечити самостійну роботу учнів із відповідними навчальними комплексами, які містять посилання на відео-уроки, детальні роз’яснення щодо виконання завдань, матеріали для самоперевірки тощо.
При аналізі якості дистанційного навчання необхідно зважати на технічне забезпечення школярів. Згідно зі свідченнями батьків, половина учнів користувалися смартфонами, а 17% свій гаджет ділили з іншими членами родини. Отже, лише половина учнів були забезпечені технічними умовами навчання на достатньому рівні.

72% педагогів (за відповідями директорів) були забезпечені технікою і мали можливість проводити заняття в онлайн режимі. На жаль, 28% педагогічних колективів під час планування дистанційного навчання змушені були підлаштовуватись під можливості вчителів.

На питання про можливості здобувачів освіти приєднуватись до навчання в дистанційному режимі, 57% директорів вказали на те, що до 20% учнів їхніх шкіл не мали таких можливостей. Інші відповіді вказують на те, що є заклади, де понад 20% дітей не приєднувалися або не завжди приєднувалися до синхронних уроків.

Третина всіх батьків, що були запрошені до дослідження, дали відповідь на відкрите питання про способи покращення якості дистанційного навчання. Майже половина з тих, хто надав свою відповідь, стверджують, що для покращення навчання необхідно перейти на роботу офлайн, 15 % батьків вказують на необхідність забезпечити комп’ютерною технікою вчителів та просять допомоги у забезпеченні гаджетами дітей.

Управління Державної служби якості освіти у Чернівецькій області звертає увагу всіх органів управління освітою територіальних громад Чернівецької області на необхідність зробити все можливе для облаштування надійних укриттів, що вмістили б максимальну кількість учасників освітнього процесу. Це сприятиме поверненню до очного навчання. Водночас у виняткових випадках для закладів освіти, де не вдалось створити сховище, важливо подолати проблему забезпечення технічними засобами навчання вчителів (комп’ютери та швидкісний інтернет-зв’язок) та допомогти батькам із пристроєм для кожної дитини. Вчителі та батьки мають проаналізувати свої технічні можливості для забезпечення навчання, або самостійно придбати технічні засоби (ноутбуки), або звернутись до адміністрації закладів, місцевої ради для отримання допомоги.

Разом переможемо!