Тема онлайн-засідання: «Європейська та євроатлантична інтеграція України: досвід і перспективні завдання місцевих органів влади». Було представлено дві панелі. 

Під час першої панелі учасники говорили про роль місцевого самоврядування у впровадженні європейських стандартів на тлі російсько-української війни, вирішення соціально-економічних питань, розвиток локальної демократії, транскордонне співробітництво, розглядали окремі аспекти євроінтеграційного досвіду сусідніх країн – Польщі та Румунії.

В умовах повномасштабного вторгнення переглядаються основні засади роботи органів місцевого самоврядування, тому поняття їх стійкості на сьогодні стало ключовим. Стійкість передбачає вміння публічних інституцій адаптуватися до проблем, які виникають, пошук механізмів їх оперативного вирішення та створення системи захисту і протидій, яка зможе долати подібні виклики у майбутньому. Завдяки реформі місцевого самоврядування громади як повноцінні суб’єкти влади показали свою ефективність у воєнний час. Водночас повномасштабне вторгнення призупинило подальший процес реформування: не впроваджено префектури, відстають секторальні реформи, актуальними залишаються проблеми, які мали місце і раніше, зокрема боротьба з корупцією, недосконале податкове законодавство, нерівномірний перерозподіл ресурсів тощо. Тому роботу у цьому напрямку потрібно продовжувати, мають шукатися дієві формули для вирішення складних питань, а не уникати їх.

Важливу роль у напрямку європейської інтеграції відіграє зовнішня політика України, а також регіональна дипломатія. Пропаганда та дезінформація є зброєю, яку російська федерація використовує для впливу на відносини України з іншими державами, оскільки вона не зацікавлена у створенні міцних союзів. Тому політичній еліті, громадським діячам і громадянам загалом треба бути поміркованими, не відтворювати і не поширювати наративів, які нав’язує агресор.

Закордонні учасники також розповіли про досвід співпраці з Європейськими фондами та інші інструменти, які можуть допомогти Україні на шляху до ЄС. Як було зазначено, завдяки спільному партнерству можна залучити відповідні ресурси для місцевих громад, для цього є лише потреба у напрацюванні ідей. Успішним є румунський досвід у таких напрямках як робота з національними меншинами, захист населення від надзвичайних ситуацій, боротьба з корупцією. Румунська сторона готова і надалі підтримувати українців та надавати їм необхідну допомогу.

В рамках другої панелі учасники продовжили розглядати інтеграційні процеси європейських країн, зокрема можливості застосування болгарського досвіду в Україні, аналізували перспективи відновлення і розвитку країни і краю в просторі Тримор’я у процесах європейської та євроатлантичної інтеграції.

Значну увагу було приділено соціальним чинникам: людському капіталу як фактору регіональних реформ, розвитку нових соціальних і політичних практик, взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства тощо, адже саме усвідомлення спільної громадянської приналежності дає можливість досягати визначених цілей.

Йшлося також про розвиток окремих галузей у рамках інтеграційних процесів і транскордонної співпраці: освіти, науки, культури, туризму та краєзнавства.

Захід організовано Чернівецьким регіональним центром підвищення
кваліфікації і кафедрою політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Чернівецькою обласною радою, Чернівецькою міською радою за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні.