Яна Мельничук: Оцінка якості освітніх послуг – важливий інструмент для забезпечення ефективності професійного розвитку публічних службовців
03 січня 2026
Яна Мельничук, начальниця відділу комунікацій та моніторингу навчання Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації
Оцінка якості освітніх послуг є важливим інструментом для забезпечення ефективності професійного розвитку публічних службовців. Систематичний зворотний зв’язок від слухачів дозволяє визначити, наскільки зміст навчальних програм, методи викладання та організація освітнього процесу відповідають актуальним потребам публічної служби та сучасним викликам.
Проведення анонімного опитування серед слухачів створює умови для відкритого й чесного висловлення думок та сприяє отриманню об’єктивної інформації про сильні сторони діяльності центру та виявленню аспектів, що потребують удосконалення.
У період з 01 січня по 31 грудня 2025 року Чернівецьким регіональним центром підвищення кваліфікації було проведено анкетування серед слухачів щодо рівня задоволення навчальним процесом та організацією підвищення кваліфікації. В анонімному опитуванні взяло участь 829 осіб, з яких 380 осіб – державні службовці та 449 осіб – посадові особи органів місцевого самоврядування.
Державні службовці категорії «Б» – 122 особи (32,1%)
Державні службовці категорії «В» – 258 осіб (67,9%)
Слухачам було запропоновано дати відповіді на запитання та оцінити їх за п’ятибальною шкалою: де 5 – найвищий бал, а 1 – найнижчий бал. Були передбачені і відкриті питання без формалізованих варіантів відповідей. Узагальнені результати опитування нижче:
Переважна більшість респондентів високо оцінила роботу працівників Центру щодо організації навчального процесу, що засвідчує ефективність адміністративної підтримки та якісну координацію навчальних активностей. 93% учасників опитування (770 осіб) поставили оцінку «5 балів», що демонструє високий рівень задоволеності організацією навчання. 6,4% респондентів (53 особи) оцінили роботу організаторів у «4 бали», що підтверджує загалом позитивне враження з окремими можливими побажаннями щодо покращення. Лише 0,6% (6 осіб) оцінили роботу на «3 бали» або нижче, що є мінімальною часткою та свідчить про поодинокі випадки нижчої задоволеності роботою працівників Центру. Отримані результати демонструють стабільно високий рівень організаційної підтримки, що є важливим чинником ефективного та комфортного навчального процесу.
За результатами опитування щодо актуальності інформації, знань і навичок, отриманих під час навчання, переважна більшість респондентів оцінила їх дуже високо.
- 80% опитаних (661 особа) поставили оцінку «5 балів», що свідчить про високу практичну цінність отриманих знань та їхню відповідність освітнім і професійним потребам;
- 18% учасників (152 особи) оцінили актуальність у «4 бали», що також демонструє позитивне сприйняття навчального матеріалу;
- лише 2% (16 осіб) поставили оцінку «3 і нижче», вказуючи на певні очікування, які не були повністю виправдані.
Загалом діаграма демонструє високий рівень задоволеності якістю та сучасністю навчального контенту серед респондентів.
Опитування щодо професійних якостей викладачів Центру демонструє високий рівень довіри та задоволеності серед учасників. Так, 91,3% респондентів (757 осіб) оцінили професійність викладачів на «5 балів», що свідчить про високий рівень педагогічної майстерності, компетентності та вміння ефективно передавати знання. 7,6% опитаних (63 особи) поставили оцінку «4 бали», що також є позитивним результатом і підкреслює загальну якість навчального процесу. Лише 1,1% респондентів (9 осіб) оцінили професіоналізм викладачів на «3 бали» або нижче, що може вказувати на окремі випадки, де очікування слухачів не були повністю виправдані. Загалом результати свідчать про високий авторитет і професійну стабільність викладацького складу Центру, що є однією з ключових умов успішного навчального процесу.
Результати опитувань за І півріччя
Результати опитувань за ІІ півріччя
За оцінками респондентів найбільш ефективною є очна форма навчання. Позитивну динаміку демонструють дистанційне та змішане навчання, що вказує на адаптацію учасників до сучасних форматів освіти та визнання ефективності альтернативних форм навчання.
Серед професійних компетентностей для підвищення кваліфікації, які були запропоновані респондентам-спеціалістам органів місцевого самоврядування, ключовими залишаються професійні знання. У І півріччі спостерігався високий інтерес до цифрової грамотності та виконання завдань на високому рівні – ці теми залишаються актуальними і для ІІ півріччя. Також у ІІ півріччі фіксується зростання попиту щодо компетентності сприйняття змін.
У керівників органів місцевого самоврядування зміни більш диференційовані: за одними компетентностями попит зростає, за іншими — зменшується. Стабільно актуальною залишається потреба у професійних знаннях і цифровій грамотності. У ІІ півріччі помітним є зміщення фокусу в бік управлінських і комунікаційних навичок: зростає зацікавлення до компетентностей «Прийняття ефективних рішень» та «Впровадження змін», а також суттєво підвищився інтерес до теми комунікації та взаємодії.
Результати опитувань державних службовців категорії «Б» свідчать про посилення запиту на професійні знання, прийняття ефективних рішень та впровадження змін. Стабільним залишається інтерес до тем цифрової грамотності та комунікації і взаємодії. Загалом спостерігається перехід від лідерських навичок до практичних управлінських і адаптивних компетентностей.
Діаграма щодо опитування державних службовців категорії «В» відображає як стабільні пріоритети, так і помітні зміни в запитах на розвиток. Беззаперечним пріоритетом є професійні знання, інтерес до яких суттєво зріс у ІІ півріччі. Стабільно важливою залишається командна робота та взаємодія, що говорить про сталу потребу в розвитку навичок, пов’язаних із комунікацією та взаємодією в колективах. Помітним є зростання компетентності щодо виконання завдань на високому рівні та сприйняття змін, водночас дещо знизилася потреба у цифровій грамотності.
Таким чином, у другому періоді спостерігається зміщення акценту в бік поглиблення професійної експертизи та підвищення якості виконання завдань, зі збереженням стабільної важливості командної роботи. Водночас запит на цифрові навички залишається актуальним, але вже не домінуючим, а адаптивність до змін поступово набирає значущості.