Головна сторінка
Наукові дослідженняОксана ОГДАНСЬКА (ВАЩУК) Громадська експертиза Чернівецької обласної


Оксана ОГДАНСЬКА (ВАЩУК)
програмний директор ГО “Інформаційно-
правовий центр “Наше право”

Громадська експертиза Чернівецької обласної
державної адміністрації: досвід та уроки

28 лютого 2013 року на засіданні колегії Чернівецької обласної державної адміністрації фактично завершилася громадська експертиза, яку проводила громадська організація ІПЦ “Наше право”. На цьому засіданні були розглянуті експертні пропозиції і прийнято рішення про врахування частини з них. Втім про цей непростий шлях взаємодії органів влади та громадськості і, особливо, про практичну користь від неї варто поговорити детальніше.
Що ж таке “громадська експертиза”?
Проведення громадської експертизи врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №976 “Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади” (далі — Постанова №976). Аналізуючи цей нормативний акт можна сказати, що громадська експертиза поєднує у собі два рівноцінні елементи: громадський контроль та участь громадян в управлінні державними справами.
Процедура інструменту побудована таким чином, щоб громадяни могли отримувати вичерпну інформацію про діяльність органу влади та давати їй оцінку (в першу чергу фахову). Але не тільки. Суттю і величезним позитивом громадської експертизи є обов’язок громадських експертів не стільки виявити недоліки в роботі державних органів, скільки розробити конкретні пропозиції для покращення її ефективності.
Суть громадської експертизи:
 проведення громадською організацією оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання ними рішень;
 підготовка громадськими організаціями пропозицій для розв’язання суспільно значущих проблем.
Що може дати громадська експертиза органу влади?
В першу чергу, громадська експертиза – це спосіб отримання “зовнішнього аудиту” діяльності ОДВ. Своєрідний «зворотній зв’язок» від активної частини населення. Вона дозволяє отримати інформацію про його настрої та очікування. І щонайважливіше — уникати (попереджувати) виникнення потенційних конфліктів.
Також це безкоштовний спосіб отримання пропозицій від експертів, науковців, спеціалістів вузького профілю. Громадську експертизу, здебільшого проводять фахівці, які займаються окремим темами мало не все життя або достатньо довго. При катастрофічному браку бюджетних коштів на заробітну плату, не те що на проведення наукових досліджень, експертиза може стати такою собі благодійною експертною допомогою.
Проведення громадської експертизи доводить відкритість органу влади для громадян, прозорість його діяльності. Сприяння експертизі свідчить про те, що йому немає чого приховувати, не на словах, а на ділі. Більше того, у випадку гострих конфліктів інструмент експертизи дозволяє усунути сумніви громадськості у правомірності або ефективності рішень чи дій влади, спростувати чутки та уникнути маніпуляцій громадською думкою.
Врахування експертних пропозицій підвищує авторитет прийнятих на їх основі рішень. Це своєрідний розподіл відповідальності між авторами експертних пропозицій і суб’єктом владних повноважень, що їх враховує.
Громадська експертиза не потребує витрат з державного чи місцевих бюджетів, оскільки проводиться за рахунок інституту громадянського суспільства, що її ініціює.
В цілому досвід застосування цього інструменту переконливо свідчить, що він позитивно впливає на якість державної та місцевих політик. Зокрема в Державному реєстрі громадських експертиз, що розміщений на веб-сайті “Громадянське суспільство і влада” є чимало таких прикладів з цілої України. Однак для успіху цим інструментом слід навчитися користуватися.
Загальна схема проведення громадської експертизи:
 Інститут громадянського суспільства надсилає запит на проведення експертизи.
 Орган виконавчої влади видає наказ про сприяння проведення громадської експертизи, повідомляє про це на офіційному веб-сайті і надає необхідну інформацію.
 Інститут громадянського суспільства аналізує інформацію, готує та надсилає експертні пропозиції.
 Орган виконавчої вдади оприлюднює, розглядає пропозиції, готує заходи для їх реалізації та надсилає відповідь інституту громадянського суспільства.
 Орган виконавчої влади реалізовує заходи.
Проста й складна порада одночасно: для того, щоб громадська експертиза стала історією успіху важливо неухильно дотримуватися процедури (форма) і врахувати експертні пропозиції не тільки на папері (зміст). У даному випадку процедура була дотримана
Загалом згадувана громадська експертиза діяльності Чернівецької ОДА з оприлюднення актів була проведена, за деякими винятками, у відповідності до вимог Постанови № 976. Зокрема, на підставі запиту ГО ІПЦ “Наше право” (вих. № 511/12 від 06.09.2012 р.) було видано Розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації №621-р від 19.09.2012 р. “Про проведення громадської експертизи”, про що повідомлено на офіційному веб-сайті; була надана запитувана інформація; експертні пропозиції були винесені на розгляд Колегії ОДА, більше того, прийнято рішення про врахування частини з них.
Проте, не були дотримані строки оприлюднення експертних пропозицій на офіційному веб-сайті, на засідання Колегії не був запрошений уповноважений представник організації для представлення пропозицій, як того вимагає Постанова №  976.
Предметом громадської експертизи була діяльність ЧОДА з оприлюднення нею своїх актів. Це важливо, оскільки голова ОДА видає розпорядження, що стосуються не тільки державних службовців, а, здебільшого, простих громадян. Оприлюднення актів – це гарантія відкритості влади і можливість для громадян знати свої права та обов’язки, які ними до речі встановлюються. Через незнання законодавства, ніхто ж не звільняє від відповідальності.
При цьому, практика ЧОДА з оприлюднення актів потребує суттєвого удосконалення: нормативні акти облдержадміністрації практично не публікуються. На офіційному веб-сайті розміщують не всі розпорядження голови облдержадміністрації, не в повному обсязі, не вчасно (інколи близько місяця затримки). На запити надають не кожен акт (приховуючи, наприклад грифом ДСК).
Під час розробки експертних пропозицій ГО ставила собі просту мету: акти ОДА мають бути доступними для населення, щоб з їх змістом можна було зручно і легко ознайомитися, отримати офіційний текст.
За інформацією ОДА з метою врахування пропозицій здійснено наступні заходи:
 на офіційному веб-сайті розміщено усі нормативно-правові акти, крім внутрішньо-організаційних, а також забезпечено функціонування пошукової системи для актів за ключовими словами;
 підготовлено проект розпорядження “Про затвердження Порядку оприлюднення нормативно-правових актів Чернівецької обласної державної адміністрації”, який знаходиться на стадії погодження;
 підготовлено проект розпорядження обласної державної адміністрації “Про затвердження Регламенту Чернівецької обласної державної адміністрації”;
 проведено семінар-тренінг для працівників, відповідальних за організацію в обласній державній адміністрації за доступ до публічної інформації та оприлюднення актів, з питань застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
На превеликий жаль здійснені ОДА заходи для врахування експертних пропозицій на даний момент не дали очікуваного ефекту, а окремі ще не відобразились на веб-сайті (наприклад, спеціальна пошукова система).
То що ж в результаті?
Громадська експертиза діяльності органів влади — хороший інструмент, що створює можливість владі і громадськості конструктивно взаємодіяти. Основне питання — навчитися нею користуватися. Доводити все до кінця. У розглядуваному ж випадку – у ГО ІПЦ “Наше право” і Чернівецької облдержадміністрації велика зона розвитку подальшої роботи, в тому числі, для реалізації вже розроблених експертних пропозицій.

  Copyright © 2008-2017,
  ЧРЦППК, всі права захищені
Лічильник BEST.cv.ua Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA