Головна сторінка
Наукові дослідженняСергій ГАКМАН - Європейський інструмент сусідства

Сергій ГАКМАН,
заступник директора – начальник науково-дослідного
відділу Чернівецького регіонального центру перепідготовки
та підвищення кваліфікації працівників органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств,
установ та організацій, кандидат історичних наук, доцент.

Європейський інструмент сусідства
та партнерства і українсько-молдовсько-румунська
транскордонна проектна діяльність

Стратегічним пріоритетом зовнішньої політики України є вступ до Європейського Союзу. На цьому шляху важливим є розвиток взаємодії з його суб’єктами та інших форм інтеграції та співробітництва нашої держави з європейською і світовою спільнотою. Серед них – транскордонне співробітництво. Україна широко використовує транскордонний інструмент міжнародних відносин для поглиблення інтеграційних процесів в Європі, особливо зважаючи на те, що із набуттям незалежності переважна більшість  областей є прикордонними, від рівня активності яких залежать і міждержавні відносини.
Багаторічний світовий, і в першу чергу, європейський досвід засвідчує високу ефективність транскордонного співробітництва адміністративно-територіальних одиниць суміжних країн, необхідними умовами існування якого є наявність спільного державного кордону та прагнення держав-сусідів до співпраці на регіональному рівні. Такий вид міжрегіональної взаємодії – це спільні дії територіальних органів влади та територіальних громад держав-сусідів, спрямованих на посилення та розвиток добросусідських відносин між ними, які реалізуються шляхом укладення міжрегіональних угод та домовленостей [1, с.4-13].
Говорячи про наш регіон, зазначимо, що в сучасних умовах така співпраця стає не лише складовою частиною добросусідських відносин України зі своїми сусідами – Республікою Молдова та Румунією, економічного і соціального розвитку, а й корисним інструментом європейської інтеграції. Зазначимо, що після підписання у вересні 2000 р. Угоди про створення Єврорегіону "Верхній Прут» [23], завершилося формування систем спільних з країнами Центрально-Східної Європи транскордонних структур вздовж західного кордону України, які складаються з єврорегіонів «Буг», «Верхній Прут», «Нижній Дунай», а також «Карпатського Єврорегіону» [2, с.115; 4, с. 193].
На початку створення єврорегіонів сторони намагалися покращити умови для співпраці. Наприклад, за рішенням Ради Єврорегіону «Верхній Прут» та за підтримки регіональних органів місцевого самоврядування з 1 липня 2001 р. були відмінені місцеві збори і платежі при перетині державного кордону для жителів і юридичних осіб, зареєстрованих на території Єврорегіону [17]. На самому початку діяльності Рада Єврорегіону затвердила загальні пріоритети і механізми їх реалізації а також списки пріоритетних проектів [16]. З метою популяризації транскордонної економічної співпраці було ініційовано проведення Днів Єврорегіону у всіх адміністративно-територіальних одиницях його ареалу [18]. Згодом подібні заходи були організовані в м. Сучава (Румунія) та в м. Белць (Республіка Молдова) [3; 12].
Разом з тим, істотних змін в економічному співробітництві, які б збільшували надходження в державні і місцеві бюджети складових частин Єврорегіону, не відбулося. Не відбулося подібних змін і в адміністративно-територіальних одиницях, які входять до складу єврорегіонів «Нижній Дунай» та Карпатського єврорегіону. Система оподаткування товарів і послуг, складні системи митної процедури, відсутність системи взаємовизнання сертифікатів, необхідність оформлення в різних структурах значної кількості інших дозвільних документів створили невигідним розвиток товарообміну і кооперації в рамках єврорегіонів, так само як і залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.
Отже, з різних причин, потенціал транскордонної співпраці України, Республіки Молдова та Румунії (як, власне, й інших наших сусідів), як по лінії співробітництва в рамках єврорегіонів, так і всередині інших інституціоналізованих структур, не використовувалося в повну силу. У деяких колах наших країн панують перестороги, пов'язані із взаємним негативним іміджем у колективній свідомості, як на регіональному, так і на центральному/ національному рівнях. В усіх трьох країнах ще існують труднощі у розбудові громадянського суспільства, що заважає успіху зусиль дво- та багатосторонньої співпраці. Є також внутрішні проблеми по різні боки кордонів, які пов'язані з незнанням організаторами заходів транскордонної співпраці (державні структури, неурядові організації і т. і.) іноземних мов, низькою можливістю менеджменту та слабим володінням стандартів та процедур щодо розробки проектів у відповідності до єдиних європейських вимог, негативними стереотипами та пересторогами [14, с. 19-21].
Починаючи з 2007 р. можна відзначити зростаючий темп транскордонної співпраці на рівні проектної діяльності і як наслідок – відносно швидкий темп корегування та європеїзації менталітету акторів, які докладають зусиль до міжрегіонального співробітництва. У цьому процесі надзвичайно важливою роль у транскордонному співробітництві адміністративно-територіальних одиниць України, Республіки Молдова та Румунії відіграли програми сусідства та прикордонного співробітництва в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) [15].
Впровадження програм розбудови відносин ЄС з країнами-сусідами (програми сусідства) передбачає два етапи. Перший етап мав тривати з 2004 до 2006 рр. (Програми сусідства ЄС PHARE СВС 2004-2006) і передбачав здійснення прагматичного та динамічного пошуку можливостей удосконалення поточних процедур підвищення ефективності та гласності співпраці між прикордонними регіонами. На цьому етапі з 12 програм сусідства Україна брала участь у 4-х. Серед них була й Програма сусідства «Румунія – Україна». На цьому етапі вирішувались спільні для прикордонних регіонів завдання: стимулювання сталого економічного та соціального розвитку в прикордонних регіонах, співпраця у розв’язанні спільних проблем, що існують у таких сферах як охорона довкілля, охорона здоров’я, захист від організованої злочинності та боротьба з нею, забезпечення ефективного та надійного прикордонного контролю, підтримка заходів на рівні місцевих громад.
В рамках Програми сусідства РHARE CBC Румунія – Україна було впроваджено 147 проектів 80-ма аплікантами за підтримки 95 партнерів з України, у т. ч. 38 – з Чернівецької, 33 – з Закарпатської, 13 – з Івано-Франківської та 11 – з Одеської областей [25]. Найбільша кількість проектів була реалізована у Сучавському повіті (50 грантів) [19].
На реалізацію проектів програми PHARE CBC 2004-2006 було виділено більше 18.857 тис. євро, відповідно до грантової схеми, на реалізацію проектів програми PHARE CBC 2004 – 4.721 тис. євро (25 %), PHARE CBC 2005 – більше 7489 тис. євро (40%), PHARE CBC 2006 – більше 6647 тис. євро (35%). Найбільшою кількістю здійснених проектів стала програма PHARE CBC 2005, в рамках якої було реалізовано 61 проект [25].
За галузевим напрямком було витрачено більше 19.605 тис. євро, в т.ч. 18.857 тис. євро було витрачено бенефіціарами, у т. ч.: на розширення і укріплення туристичного сектору – більше  4 728 тис. євро (24 %); на транскордонну економічну співпрацю – більше 3 396 тис. євро (17 %); на розвиток транскордонного транспорту та інфраструктури кордону – майже 5 002 тис. євро (26 %); на покращення діяльності щодо менеджменту довкілля у прикордонних регіонах – більше 3 393 тис. євро (17 %); на заходи спільного фонду малих проектів пріоритету «Від людини до людини» – більше 2 338 тис. євро (12 %); на заходи технічної підтримки щодо реклами та оцінки програми – більше ніж 448 тис. євро (4 %) [25]. Спільними зусиллями України та Румунії було проведено понад 1200 спільних заходів (семінарів, тренінгів, зустрічей), 550 робіт із документами (створення баз даних, довідників, проведення досліджень, наукових розвідок), створено 40 ресурсних центрів (регіональних економічних центрів, екоцентрів, інфоцентрів), створено 14 транскордонних мереж, підписано 280 протоколів про співпрацю між українськими та румунськими організаціями, створено 46 інструментів та пунктів туристичного інформування, актуалізовано 63 туристичних маршрути, відремонтовано 35 км. доріг, сформовано 12 інструментів з моніторингу довкілля (вежі для визначення параметрів довкілля, пересувні лабораторії), проведено понад 1000 інформаційно-маркетингових заходів [19].
Серед транскордонних проектів, на наш погляд, найбільш вдалими були проекти гуманітарного напрямку, багато з яких реалізовувалися за безпосередньої участі партнерів з Чернівецької області. Зокрема, Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій став партнером 4- транскордонних проектів в рамках цієї програми.
Два проекти Центр реалізовував спільно з Сучавською філією Асоціації реалізаторів та видавців патронату книги (Румунія). У 2007 р. – проект «Пропагування транскордонного співробітництва через книгу – кіно – рекламу» (2007 р.), в рамках якого проведено три круглих столи в Чернівцях і Сучаві, а також проведено транскордонний фестиваль документального кіно «Шляхами легенди» (29-31 жовтня, м. Сучава, Румунія) [13]. У 2008 році – проект із Сучавською філією Асоціації продавців та видавців, патро¬нату книги (Румунія) – «Спільні рамки взаємин та інформування через телебачення «on-line», електронну книгу і прямі та віртуальні зустрічі» (2008 р.), в рамках якого проведено 4 міжнародні семінари:  2 в Чернівцях і 2 – в Сучаві [7]. 
Два проекти Центр реалізовував спільно із Сучавською філією Асоціації «Європейський Центр Ресурсів та Консалтінгу» (CERC). В рамках першого проекту (2007 р.) «Транскордонний центр ресурсів» для працівників органів влади та лідерів громадських організацій по обидва боки кордону було організовано два інформаційних семінари в м. Сучава (Румунія) та в м. Чернівці (Україна), а також проведено три навчальних семінари: «Менеджмент транскордонних проектів» (м. Сучава, Румунія), «Громадянське суспільство та європейське громадянство: міжкультурні та традиційні методи спілкування» (м. Дорогой Ботошанського повіту) «Транскордонне співробітництво територіальних громад та властей в контексті європейської інтеграції»  (м. Чернівці). В рамках другого спільного проекту – «Стандарти якості у менеджменті в транскордонному регіоні» (2008-2009 рр.), в рамках якого було організовано два інформаційних семінари, а також проведено два навчальних семінари у м. Чернівці (Україна) та в м. Сучава (Румунія) [11].
Перейняло гуманітарну естафету у транскордонній співпраці Чернівецьке обласне громадське об’єднання «Буковинські перспективи», які за експертної підтримки згаданого Центру підвищення кваліфікації, в рамках зазначеної Програми, реалізувало два транскордонні проекти: спільний із Сучавською гуманітарною фундацією «Клопот» – «Буковина:  духовне багатство» (2009 р.) [22] та спільний із Сучавською філією Асоціації реалізаторів та видавців, патронату книги (Румунія) – «Транскордонний діловий центр – книга, кіно, реклама» (2008-2009 р.) [21]. Ці проекти були логічним продовженням ідеї вивчення культурних цінностей двох сусідніх народів, збереження спільної культурної спадщини, обміну досвідом у пропагуванні фольклору та народних звичаїв.
Паралельно з програмами PHARE CBC, аплікантами яких, у контексті нашого дослідження, могли бути лише представники Румунії (фінансування розповсюджувалася також виключно на румунську сторону), розгорталася програма TACIS CBC. Програма TACIS була менш тривалою за часом та менш гнучкою в плані фінансування [5, с.306; 6].
І все ж, серед проектів цієї програми слід відзначити проект «Популяризація спільної культурної спадщини в транскордонному регіоні Чернівці - Сучава» вартістю у 290 тис. євро. Він реалізовувався Чернівецькою міською радою, міською радою Кимпулунг-Молдовенеск, муніципалітетом Сучави та іншими партнерами в період: липень 2008 – лютий 2010 р. В рамках проекту відбулась низка заходів за участю українських та румунських народних майстрів, представників туристичного бізнесу, засобів масової інформації. Були організовані численні культурологічні експедиції північною та південною частинами Буковини, під час яких учасники проекту взяли участь та відзняли 16 культурологічних заходів: свято писанки, пленери художників Буковини, бали господарів, численні виставки народних майстрів, фестивалі фольклорного мистецтва. Також команда проекту записала та транслювала низку передач для місцевого телебачення, в яких йшлося про збереження культурної спадщини Буковини, неоцінений скарб народного мистецтва, залишений нам предками, необхідність його збереження. Зібраний матеріал ліг в основу відеофільму та книги «Буковина: спільна культурна спадщина», а також відеофільму «Буковина без кордонів» [10].
Інший проект «Створення інтегрального туристичного продукту для розвитку культурного туризму на Буковині» із загальним бюджетом 701 651 євро реалізовувався  з липня 2008 до липня 2010 р. Виконавцями проекту були: Національний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця", Управління туризму Чернівецької обласної державної адміністрації, Торговельно-промислова палата Сучави та інші партнери. Проект був спрямований, головним чином, на збереження культурної спадщини, розвиток інфраструктури і підвищення туристичної привабливості Хотинської фортеці. Окрім проектів гуманітарного напрямку слід відзначити «Транскордонне співробітництво з інвестиційного розвитку сільських регіонів», із загальним бюджетом: 738 574 євро, який виконувався в період: липень 2008 р. – грудень 2009 р. Буковинським центром реконструкції і розвитку (головний партнер), Чернівецькою обласною державною адміністрацією, Торговельно-промисловою палатою Сучави та іншими партнерами та проект «Буковинський інноваційний центр», із загальним бюджетом 820 840 євро, який виконувався у період: липень 2008 р. - липень 2010 р. Буковинською державною фінансовою академією, Чернівецькою обласною державною адміністрацією, Університетом “Ştefan cel Mare” (м. Сучава, Румунія) та іншими партнерами [24].
Зазначимо, що паралельно з вищезазначеними програмами реалізовується також проекти за транснаціональною програмою співробітництва «Південно-Східна Європа». 28 квітня 2011 року розпочався перший етап третього конкурсу заявок на участь в програмі. Нещодавно повноправним учасником реалізації Програми стала Україна у складі Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської та Одеської областей, бюджет вказаного конкурсного відбору заявок для України та Республіки Молдова становить 1 млн. євро (бюджет Європейського інструменту сусідства та партнерства) з обов’язковим 10% співфінансуванням [20].
З 2007 р. був запроваджений новий бюджетний цикл ЄС. Стратегічний документ Європейського Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007-2013 (загальний бюджет близько 1,1 млрд. євро) запропонував новий підхід до програми. Відповідно до цього Програми сусідства 2004-2006 між Румунією та Україною, Румунією та Республікою Молдова були перегруповані в нову - «Румунія-Україна-Республіка Молдова». Крім того, фінансові інструменти PHARE та TACIS були трансформовані в єдиний Європейський інструмент сусідства та партнерства – ЄІСП, що, безумовно, покращило управління транскор¬донними проектами та сприяє більш тісному залученню партнерів з різних країн. У рамках програми ЄІСП започаткована спільна операційна програма «Україна-Румунія-Республіка Молдова» (Joint Operational Programme Romania – Ukraine – Republic of Moldova) 2007-2013. Фінансування операційної програми складає 126,72 мільйонів євро і фінансується не лише програмою ЄІСП, а й національними фондами. Україна є учасником ще трьох програм транскордонного співробітництва в рамках ЄІСП: «Україна-Польща-Білорусь» (бюджет Програми – 186,201 млн. євро), «Україна-Угорщина-Словаччина-Румунія» (бюджет Програми – 68,638 млн. євро), «Чорне море» (бюджет Програми -17,306 млн. євро) [15].
Особливістю цих програм є відсутність при їх впроваджені щорічних програм дій та уніфіковані процедури для всіх країн-учасниць (фінансування, звітність тощо). Країни-учасниці програм розробили спільні операційні програми на весь термін впровадження ЄІСП. До затвердження Програми «Румунія-Україна-Молдова» співпраця трьох країн, відбувалась в двосторонньому форматі: між прикордонними регіонами Румунії та України, а також Румунії та всієї території Республіки Молдова в рамках Програм сусідства 2004-2006. Як відомо, в рамках цих програм діяли різні правила для країн-учасниць, так само як і різні доступні бюджети для заявників в рамках інструменту РНАRЕ для Румунії та ТАСІS для Республіки Молдова та України. Об’єднання в єдиний ЄІСП полегшить управління транскордонними проектами та сприятиме більш тісному залученню партнерів з різних країн [8].
Територія Програми охоплює наступні регіони: в Румунії – повіти Сучава, Ботошань, Яси, Васлуй, Галац і Тульча; в Україні – Одеську та Чернівецьку області; в Республіці Молдова – усю територію. Крім того, до Програми включені декілька прилеглих регіонів, що можуть позитивно впливати на співпрацю на прикордонній території та залучатися до виконання проектів в якості партнерів з можливістю отримання до 20% від загального бюджету проекту: в Румунії - повіт Браїла; в Україні - Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська (12 районів), та Хмельницька області (10 районів) [26].
Стратегія реалізації операційної програми ґрунтувалася на чотирьох ключових завдання Стратегічного документу ЄІСП ПКС, а саме: сприяння економічному та соціальному розвитку регіонів по обидва боки спільного кордону; вирішення спільних проблем; забезпечення ефективних і захищених кордонів; сприяння місцевим прикордонним заходам у форматі «від людини до людини».
Відповідно до різноманітності та складності діяльності, якої вимагає виконання кожного з пріоритетних завдань, була визначена основна типологія потенційних бенефіциаріїв (вигодонабувачів), що включає: державні органи влади, місцеві, регіональні та центральні адміністрації, університети, громадські організації, торговельно-промислові палати тощо.
За весь період дії Спільної операційної програма ”Румунія – Україна – Республіка Молдова. 2007 – 2013” Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства були досягнені вагомі результати у подоланні прикордонних бар’єрів та обмежень, у покращенні рівня економічної конкурентоспроможності та екологічної безпеки, інтенсифікації рівня співробітництва в сфері політики, освіти та культури. З 1500 проектних пропозицій, надісланих під час двох конкурсів було відібрано 140 проектів, які отримали фінансування для здійснення заходів в інтересах партнерів і населення транскордонного регіону. Відібрані проекти були реалізовані 491 партнером з трьох країн-учасниць, які зосередили свою роботу на вдосконаленні економічної, соціальної та екологічної ситуації на території Програми, в контексті надійних і безпечних кордонів.
126 завершених на кінець 2015 р. проектів одержали наступні результати (інші 14 проектів знаходяться в стадії реалізації, завершення яких очікується наприкінці 2016 р.): 266 малих та середніх підприємств скористалися перевагами об’єктів господарювання для покращення конкурентоспроможної прикордонної економіки, були встановлені партнерські відносини між 44 організаціями з числа університетів, науково-дослідницьких інститутів, бізнесовими структурою та місцевими органами влади, 563 особи людини закінчили навчальні курси, організовані в рамках проектів, було створено 5 спільних інтегрованих туристичних продуктів [9].
В рамках проектів, спрямованих на довгострокове вирішення екологічних проблем було розроблено 2 нові технології з обробки води та відходів у прикордонній зоні, 2 принципових рішення для боротьби з ерозією грунту, створено 6 транскордонних об’єднань для вирішення загальних проблем з охорони навколишнього середовища, створені 2 мережі з визначення ризиків, раннього попередження та реагування у надзвичайних ситуаціях [9].
Покращенню взаємин між людьми та громадами, що проживають по різні боки кордонів сприяли заходи, реалізовані в рамках пріоритету «Від людини до людини», до яких було залучено 251 організація, які у свою чергу реалізували 88 спільних проектів культурного спрямування, заходів, що сприяють регіональній ідентичності, інформаційно-пропагандистські кампанії із захисту довкілля, організовано 31 інформаційну кампанію для громадян та курси з реабілітації для жертв торгівлі людьми, 248 обмінів досвідом та спільних заходів для молоді, а також проведено 161 тренінг з формування різних професійних вмінь та навичок [9]. 
І все ж  в ході реалізація проектів за цією програмою були відчутні деякі проблеми, які не дозволяли використовувати у повній мірі ті можливості, які надавала вищезазначена Програма, а саме:
• Недостатній рівень інформованості потенційних бенефіциарів щодо існуючих транскордонних програм (хоча розповсюдження інформації відбувалася через різноманітні конференції, семінари та круглі столи, проте недостатнім був рівень залучення ЗМІ до інформування громадськості щодо перспектив участі в операційній програмі, що значно звужувало коло експертів та організацій, які б могли виступити партнерами у запланованих транскордонних проектах);
• обмеженість повноважень регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування в сфері зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва (вдосконалення законодавства в цій галузі запізнюється);
• недостатня координація проектних заявок, що подавалися на розгляд, з регіональними пріоритетами (їх поєднання з наявними бюджетами регіональних програм могли б суттєво збільшити позитивний вплив від їх реалізації та досягти додаткових результатів, які неможливі в існуючих умовах);
• складність процедури отримання віз у країни ЄС, що гальмувало розвиток транскордонного співробітництва України з державами-сусідами та стримувало активізацію ділових відносин у прикордонних територіях.
При цьому, транскордонне співробітництво на зовнішніх кордонах Європейського Союзу як і раніше залишається одним з найвищих пріоритетів для Європейського Союзу у програмному періоді 2014-2020 рр. У цього контексті 18 грудня 2015 р. Європейською комісією ухвалені дві нові програми Європейського Інструменту Сусідства та Партнерства: Спільна операційна програма Румунія – Україна 2014-2020 та Спільна операційна програма Румунія – Республіка Молдова 2014-2020.
Нові програми, керуючись принципами спадкоємності, зосереджені на консолідації попередніх результатів і показників, досягнутих протягом усього попереднього періоду дії ЄІСП. Загальні цілі програм спрямовані на зростання економічного розвитку і покращення якості життя людей, які живуть в межах території їх дії. Програми сприятимуть спільним інвестиціям в галузі економіки, освіти, культури, інфраструктури, туризму, охорони здоров’я, особливу увагу приділяючи зростанню рівня безпеки громадян трьох країн. Поділ колишньої тристоронньої програми на дві двосторонні забезпечить більші можливості всебічної участі зацікавлених осіб і потенційних бенефіціарів. Для кращого розвитку транскордонної співпраці враховуватимуться уроки, засвоєні під час попередніх програм.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що програми сусідства Європейського Союзу PHARE і TACIS вплинули великою мірою на пожвавлення транскордонного українсько-молдовсько-румунського співробітництву, на ефективну співпрацю місцевих та регіональних властей, громад, інститутів громадянського суспільства по різні боки кордону. Цій співпраці між трьома державами, побудові тристоронніх відносин на принципах взаємоповаги та взаємодовіри, а також наближенню України в цілому та окремих її регіонів до європейських стандартів сприятиме у подальшому активна участь прикордонних властей та громад у проектах Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Молдова 2007-2013».
Для подальшого розвитку транскордонного співробітництва та активізації проектної діяльності, на наш погляд, необхідно здійснити низку заходів:
• залучати експертів з транскордонного співробітництва регіональною та місцевою владою для організації науково-методичного супроводження реалізації транскордонних програм;
• організувати спеціальні навчальні програми та семінари для державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, лідерів неурядових організацій та інших потенційних аплікантів з тематики транскордонного співробітництва, підготовки та менеджменту проектів;
• передбачувати в місцевих бюджетах кошти для співфінансування транскордонних проектів;
• сформувати систему заохочення громадських організацій, місцевих органів влади, закладів освіти і культури до участі в транскордонних проектах;
• за підтримки консульських установ сусідніх європейських країн домогтися створити особливий механізм для візової підтримки учасників транскордонної діяльності;
• домагатися від керівництва адміністративно-територіальних одиниць-членів єврорегіонів підтримки участі неурядових організацій в транскордонній співпраці, забезпечивши їхнє належне представництво у всіх робочих органах євро регіонів.

Список використаних джерел:

1. Бєлєнький П.Ю., Мікула Н.А. Підходи до формування концепції транскордонного співробітництва області // Проблеми прикордонного співробітництва. – Львів: ІРД НАНУ, 1995. – с.4-13.
2. Бройде З. Перспективи та особливості транскордонного співробітництва в єврорегіонах на заході України // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів: Проект Київського центру Ін-ту Схід-Захід / за ред. С.Максименка та І.Студенніко¬ва. – Київ: Логос, 2000. – С. 115;
3. Буковина. – 2001. – 21 листопада;
4. Гакман С. Транскордонне співробітництво в західних областях України в контексті розвитку єврорегіонів // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. – № 3. – С. 193-199.
5. Гакман С. Гуманітарні аспекти українсько-молдовсько-румунської транскордонної проектної діяльності // Україна – Румунія – Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти у контексті сучасних європейських процесів: Збірник наукових праць / Буковинський політологічний центр. Під загальною редакцією А. М.Круглашова. – Чернівці: Букрек, 2011. –Т. ІV. – С. 391-406.
6. Гакман С. Регіональний досвід реалізації Європейського інструменту сусідства та партнерства // Влада та управління. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Чернівці: «Букрек», 2012. – С. 218-237.
7. Дескелеску Б. Сучава – Чернівці: не лише партнерство а й дружба // Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2008. – № 1 (січень-березень). – С. 42-43.
8. Дудченко О. Спільна операційна програма Румунія-Україна-Республіка Молдова Європейського інструменту сусідства та партнерства 2007-2013 // Чорноморська безпека. – 2011. – № 1 (19). – С. 34.
9. Електронний бюлетень Спільного технічного секретаріату Спільної Операційної Програми Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007 – 2013. – 2016. – 1.
10. Заходи проекту «Спільна культурна спадщина в рамках Петрівського ярмарку [Електронний ресурс] –
http://chernivtsy.eu/portal/?p=156.
11. Мокану Р. Транскордонне співробітництво у контексті європейської інтеграції // Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2007. – № 4 (жовтень-грудень). – С. 38-39.
12. Молодий Буковинець. – 2001. – 20 листопада.
13. На шляху професіоналізації службовців місцевих органів влади. 15 років: Історія. Підсумки. Перспективи. – Чернівці, 2011. – С. 29.
14. Попеску Д. Статус Румунії як члена Європейського Союзу перетворює транскордонне співробітництво з Україною в галузь стратегічного європейського інтересу // Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2007. – № 3 (липень-вересень). – С. 19-21.
15. Прокопенко Л.Л. Розвиток регіонального співробітництва України в контексті європейської інтеграції: монографія / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, І.Д. Шумляєва; за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2008. – 132 с.
16. Рішення Ради Єврорегіону “Верхній Прут” № 17/2001 від 04.03.2001 р. // Поточний архів Ради Єврорегіону «Верхній Прут» (далі – ПАСРЄВП).
17. Рішення Ради Єврорегіону “Верхній Прут” № 20/2001 від 04.03.2001 р. // ПАСРЄВП.
18. Рішення Ради Єврорегіону “Верхній Прут” № 34/2001 від 10.08.2001 р. // ПАСРЄВП.
19. Ротар Н. Тенденції розвитку транскордонної співпраці України та Румунії в контексті євроінтеграційних процесів [Електронний ресурс] . – Режим доступу:
http://www.dc-summit.info/proekty/ukraina-rumunija-moldova/1330-tendencii-rozvitku-transkordonnoi-spivpraci-ukraini-ta-rumunii-1.html.
20. Транскордонне співробітництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.oda.cv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=11339&Itemid=90.
21. Транскордонний діловий центр – книга, кіно, реклама [Електронний ресурс] . – Режим доступу:
http://www.cppk.cv.ua/129.php?cid=253&page=1.
22. Транскордонний проект «Буковина – духовне багатство» // Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування. – 2009. – № 4 (жовтень-грудень). – С. 19.
23. Угода про утворення Єврорегіону “Верхній Прут” (Agrement regarding the setting up of “Upper Prut” Euroregion) // ПАСРЄВП.
24. Neighbourhood Programme. Romania – Ukraine: Активні проекти [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://susidstvo.od.ua/page.php?37/.
25. Programul de Vecinătate România – Ucraina 2004-2006 // Prezentarea Biuroului Regional pentru Cooperare Transfrontalieră Suceava.
26. Programul Operaţional Comun România – Ucraina – Moldova 2007-2013 // Prezentarea Biuroului Regional pentru Cooperare Transfrontalieră Suceava.

  Copyright © 2008-2017,
  ЧРЦППК, всі права захищені
Лічильник BEST.cv.ua Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA