Валентина БОГАТИРЕЦЬ
доцент кафедри сучасних іноземних мов та перекладу
Чернівецького національного університету
ім. Юрія Федьковича, кандидат політичних наук
Англійська мова як інструмент розширення
комунікативного простору України
Вихід українського суспільства із системної кризи потребує такої організації виконавчої влади, яка б забезпечувала істотне підвищення дієвості державного управління. Актуальність статті полягає у тому, що досягти такого становища неможливо без широкого використання наукових підходів до реформування всіх основних інститутів державного управління. Саме цього бракує нині в ході підготовки і проведення в Україні докорінної адміністративної реформи. Сьогодні в умовах реалізації конституційних засад демократичної, правової, соціальної держави та формування громадянського суспільства питанням із питань постає проблема удосконалення кадрового забезпечення державного апарату висококваліфікованими і компетентними фахівцями, здатними ефективно працювати в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Суспільство і держава потребують підготовки нової генерації і підвищення кваліфікації вже працюючих керівників і фахівців органів державної влади та місцевого самоврядування, формування реального та перспективного резерву їх кадрів, щоб своєчасно були підготовлені фахівці для заміщення нових посад, у тому числі в нових структурах державного апарату, щоб покращувалась якість та підвищувалась ефективність управлінського процесу. Таким чином, одним з пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України є якісний розвиток системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. [4: С. 206]
Оскільки, комунікація з євроструктурами буде здійснюватися на середньому та вищому рівні державних службовців, високопрофесійне знання англійської постає досить актуальним. Володіння англійською зроблять критерієм при відборі на роботу на державну службу (до 2020 року 100% державних службовців мають володіти англійською мовою). Серед держслужбовців проведуть тестування з оцінювання рівня володіння англійською мовою, а також організують мовні курси для них та включать вивчення англійської до програм підвищення кваліфікації держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Оскільки мова є джерелом політичного, економічного та культурного впливу, відповідно Рік англійської є суспільно корисним, логічним і необхідним кроком, що допоможе досягти поставлених цілей. Не дивлячись на досить тривалий курс на євроінтеграцію, Україна залишається відокремленою від ЄС мовним бар’єром. На думку народного депутата та засновника ініціативи Go Global Мустафи Найєма, левова частка українців не володіє найважливішим інструментом інтеграції в європейське співтовариство – іноземними мовами, що на практиці означає відсутність можливості як для отримання інформації про ЄС, так і здатності долучитися до європейського комунікативного простору. Сьогодні вперше за багато років перші особи України, президент, прем’єр-міністр і більшість членів уряду і парламенту, так чи інакше, володіють іноземними мовами. На відміну від країн-членів ЄС в Україні подолання мовного бар’єру не забезпечує освітня система. З огляду на це необхідним є здійснення цілої системи державних заходів, спрямованих на подолання мовного бар’єру між Євросоюзом та Україною. Знання іноземної мови повинно стати нормою для всіх громадян. Відповідно, оголошення 2016 року – Роком англійської мови – це стратегічний крок до євроінтеграції та підвищення загального рівня освіченості українців.
Президент України Петро Порошенко ухвалив Указ «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні, «враховуючи роль англійської мови як мови міжнародного спілкування, з метою сприяння її вивченню для розширення доступу громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і культурних можливостей, які відкриває знання та використання англійської мови, забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору, на підтримку програми Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку». [8]
Нині цілком зрозуміло, що постмодерн вже кардинально змінив світовий лінгвістичний ґобелен епохи модерну, а глобальна англійська – це політична і культурна реальність XXI століття.
«Глобіш» (Globish), або «світова стандартизована розмовна англійська» (World Standard Spoken English) [2] містить близько 1500 слів, і його користувачі повинні уникати гумору, метафор, ідіом, скорочень і будь-чого, що може спричинити крос-культурні колізії.
Іншою тенденцією є те, що англійська продовжує поширюватися світом, фраґментуючись у багато місцевих діалектів, які дістали назву Englishes — англійські мови. Не менш точною є інша назва glocal English – «глокальна англійська» (від поєднання слів global (глобальний) та local (локальний). Наприклад, Spanglish – своєрідний мікс іспанської та англійської – на кордоні Мексики і США, Greekish – суміш грецької та англійської в Греції чи Singlish, якою розмовляють у Сінгапурі, та Tanglish – на Філіппінах. На власному діалекті – європейській англійській Denglish – розмовляють також в ЄС. Його особливістю є те, що він має обмежений словниковий склад і абсолютно позбавлений ідіом, тому простий і зручний для використання.
Характерним у даному контексті є те, що мовна політика та створення спільного комунікативного простору є одним із пріоритетних напрямів діяльності Європейського Союзу. Одним з її результатів є той факт, що lingua franca в межах ЄС стала англійська мова. Лі́нґва фра́нка (італ. lingua franca - «мова франків») – мова, яка де-факто, є мовою міжетнічного спілкування. Іншими словами – функціональний тип мови, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів. У соціолінгвістиці терміном «лінгва франка» позначають будь-який усний допоміжний засіб міжетнічного спілкування. Загалом, англійською в ЄС сьогодні може спілкуватися більш ніж половина європейців – 51% (для порівняння: в Україні, за даними Інституту соціології НАН, тільки 1,3% населення). Вона планомірно поширюється через мовну політику Євросоюзу: її вивчають 90% школярів, починаючи з молодшої школи. Таким чином, американська та британська англійська стають не більше ніж місцевими діалектами. [5 ]
Варто артикулювати, що піднятися на новий рівень у межах зазначеного комплексу понять дозволяє звернення до методологічних і концептуальних напрацювань у царині мовної політики Європейського Союзу. Отримання статусу європейської держави передбачає підтримку деяких норм західного суспільства, одна з яких – знання громадянами ЄС двох іноземних мов, окрім рідної. Зокрема, у громадян ЄС зросло розуміння того, що зростаючий рівень економічної, соціальної та культурної інтеграції вимагає більшого рівня лінгвістичної гармонії. На досягнення цієї мети була спрямована політика у сфері навчання іноземним мовам, яку можна визначити як окремий напрям мовної політики ЄС. Сприяння вивченню іноземних мов у ЄС вже давно стало окремим напрямом діяльності Єврокомісії, що має свою назву – Language Learning Policies.
Європейська Комісія для внутрішніх потреб використовує три мови – англійську, французьку та німецьку. Англійська є робочою мовою Європейського Центрального Банку. Члени ж Європейського парламенту потребують перекладу багатьох документів на 24 мови, тому його робота є з самого початку багатомовною.
Разом з тим, одна з цілей мовної політики полягає в тому, щоб кожен європейський громадянин володів двома іноземними мовами на додаток до їх рідної. Перспектива домінування англійської мови в комунікативному полі ЄС вже сьогодні змусила європейських інтелектуалів свідчити про необхідність заохочення європейських громадян вивчати другу мову, яка не є мовою міжнародного спілкування. Вони запропонували концепцію personal adaptive language, суть якої полягає в тому, щоб кожна людина вивчила легку для засвоєння іноземну мову. Ця друга мова має бути близькою до її рідної, фактично запроваджується концепція другої рідної мови (second mother tongue), вивчення якої має розпочинатися в школі та тривати у вищому навчальному закладі. Вивчення цієї мови має супроводжуватися вивченням історії, культури та літератури народу, який цією мовою говорить. [1] До слова, на Буковині, такий статус, очевидно, може отримати румунська мова.
У зв’язку з поставленою задачею, урядові України доручено опрацювати питання щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги для реалізації проекту 2016 – Рік англійської мови. Обласним, міським державним адміністраціям доручено забезпечити розроблення та реалізацію відповідних регіональних планів заходів, спрямованих на популяризацію вивчення англійської мови, передбачивши, зокрема опрацювання питання щодо забезпечення доступності послуг із вивчення англійської мови.
«Стратегія розвитку України 2020» включає в себе реалізацію програми «Україна speaking» під керівництвом руху Go Global. (National Foreign Language Learning and Promotion Initiative) яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку».
Go Global − це громадська ініціатива з вивчення й популяризації іноземних мов, що має на меті поліпшення євроінтеграції українського населення та включення його у глобалізаційні процеси в цілому. Її заснували на початку 2015 р., і сьогодні до її складу входять понад 20 партнерських організацій. Серед них − посольства, державні органи центральної влади, міжнародні компанії, культурні центри, мовні школи й аналітичні центри. [7]
E-twinning навчальна програма Європейського Союзу для загальноосвітніх навчальних закладів – це потужний стимул для вивчення іноземних мов і покращення рівня використання ІТ-технологій. У рамках програми учні шкіл також тренують навички лідерства та отримують досвід створення спільних проектів. Окрім цього, вони дізнаються про культуру інших країн Європи. До речі, серед зареєстрованих шкіл України – Чернівецька гімназія № 4 Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №22 Чернівецької міської ради.
У рамках «Україна speaking» з метою покращення мовленнєвої компетенції та навчання населення англійською мовою планують: залучити до навчального процесу у вишах носіїв англійської мови; збільшити кількість годин іноземної мови та дисциплін, що викладатимуться англійською; внести зміни до законодавства, де визначать перелік педагогічних, наукових та науково-педагогічних посад в установах, які вимагають володіння англійською мовою; запровадити поетапну сертифікацію вчителів іноземних мов відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Вивчення, викладання й оцінювання англійської мови відбуватиметься за європейськими стандартами GEFR (The Common European Framework of Reference); організувати на базі вищих навчальних закладів курси із вивчення англійської мови, створити літні розмовні табори і клуби; ввести англійську мову в базову програму іспитів вишів усіх рівнів акредитації; збільшити контент інформації англійською на телебаченні, радіо, в Інтернеті, а також у громадських місцях − транспорті, закладах харчування тощо; запровадити освітні теле- й радіопрограми із вивчення англійської; проводити фахові конкурси, олімпіади з англійської мови.
Крім того, впродовж п’яти років, Британська Рада проводить курси вивчення професійної англійської мови для державних службовців України. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Адміністрація Президента України, Міністерство закордонних справ та Дипломатична академія, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти і науки України, Державна фіскальна служба України, Міністерство культури України, Державна служба фінансового моніторингу, Міністерство молоді і спорту України, Національна академія прокуратури України. Відповідно до потреб та запитів державних службовців Британська Рада розробила спеціальні навчальні програми з урахуванням специфіки діяльності – юридичної, освітньої та міжнародної.[3]
Важливим аспектом є те, що мовна політика України, крім вище перерахованих сфер, має реалізуватися також в андрагогічній моделі навчання, яка складається зі свідомого прагнення людини до самореалізації, самостійності, самоуправління. До андрагогічних принципів належать пріоритет самостійного навчання; принцип спільної діяльності, ґрунтування на досвіді того, хто навчається, індивідуалізація; системність, контекстність, актуалізація результатів; ефективність навчання, розвиток освітніх потреб, усвідомлюваність навчання. [6]
Таким чином, чи стане Рік англійської мови так-званою точкою біфуркації і Україна підніметься на значно вищий рівень у своєму розвитку, покаже час.
Ми ж можемо надати лише певні рекомендації до імплементації проекту, вони є наступними – 1) ініціювати громадську дискусію (проведення конференцій, форумів, конгресів і т.д.) щодо проблеми подолання лінгвістичної ізоляції України від ЄС; 2) реалізувати у навчальних планах принцип CLIL (Content and Language Integrated Learning), який означає викладання одного предмету різними мовами, приділяючи увагу як розвитку професійних знань, так і рівню володіння мовою; 3) запровадити курси поглибленого знання іноземної мови в межах отриманої спеціальності (English for Specific Purposes); 4) за прикладом країн-членів ЄС внести зміни в Національну доктрину розвитку освіти, де буде зазначена обов’язковість вивчення не менше двох іноземних мов; 5) сприяти розвитку європейської системи тестування та визначення рівня знань іноземної мови; 6) публікувати аналітичні, довідкові, статистичні, тематичні видання та дослідження, з метою якомога повного забезпечення та поширення інформації для ухвалення рішень на регіональному, національному та наднаціональному рівнях.
І насамкінець, викладаючи англійську мову на Кафедрі сучасних іноземних мов та перекладу на різних спеціальностях, я вирішила зробити певне опитування як серед студентів, так і випускників Факультету історії, політології та міжнародних відносин щодо їхнього бачення поставленої проблеми. Актуалізація ними власного досвіду з наступним його обміном сприяла, з одного боку – підвищенню якості вивчення предмета, з іншого боку – збагатила ідеями щодо вирішення найбільш проблемних питань у підготовці, що й стало передумовою підвищення якості навчального процесу. Прикметно, що всі учасники з великим ентузіазмом сприйняли пропозицію.
“Питання реформ для України вже стало константою. Разом з тим, перебуваючи постійно у стані трансформації, ми досі не можемо говорити про системні та комплексні досягнення. Разом з тим, якщо раніше питання реформ було завданням швидше національного характеру, то сьогодні воно вийшло на міжнародний рівень. Адже до України нині прикута увага не лише сусідніх держав, а й усього світу. Міжнародна спільнота, підтримуючи Україну фінансово, очікує перш за все перезавантаження національного публічного сектора та, зрештою, перетворення України на сервісну державу.
Прагнучи стати частиною Європейської сім’ї, ми досі не змогли подолати мовний бар’єр. Чи можна сьогодні говорити про належний рівень кваліфікації фахівця без володіння ним англійською мовою. Без перебільшень питання є риторичним.
Працюючи у свій час в Управлінні державної служби, я з середини побачила проблему абсолютної атрофованості державного сектору від західних колег. Прикладом тут можуть слугувати програми технічної допомоги та обміну досвідом європейських публічних організацій TAIEX і TWINNING. Через аморфність та брак знань іноземних мов вітчизняними держслужбовцями говорити про обмін досвідом було майже неможливо. Проблема залишається актуальною й досі.
Англійська мова – це вже давно не розкіш і навіть не вимога. У сучасному світі мова Шекспіра сприймається як звична річ. Доступ до міжнародних фінансових, матеріальних, інформаційних, культурних та іншого роду ресурсів майже неможливий без володіння мовою. Той факт, що 2016 рік визначено роком англійської мови в Україні дає сподівання, що це стане вагомим поштовхом у досягненні українськими фахівцями належного рівня лінгвістичних кваліфікацій. Що невдовзі не лише Президент України та певні представники урядової еліти вестимуть діалог із зарубіжними партнерами без перекладача, а й звичайні слуги народу обласного та місцевого значень зможуть на рівних спілкуватися з іноземними колегами, а також будуть в змозі надати послуги іноземним туристам у разі виникнення такої потреби.”
Список використаних джерел:
1. Commission Working Document. Report on the implementation of the Action Plan „Promoting language learning and linguistic diversity” – Режим доступу: http://ec.europa.eu/education/policies/lang/doc/com554_en.pdf.
2. Crystal D. English as a Global Language, Cambridge University Press, 2003. – 212с.
3. Англійська мова для державних службовців, задіяних у процесі Євроінтеграції. – Режим доступу: http://www.britishcouncil.org.ua/english-for-civil-cervants)
4. Богатирець В. Шляхи оптимізації підготовки державних службовців в Україні Влада та управління. Збірник наукових праць. – Вип. 2. – Чернівці: Букрек, 2012. – сс. 205-217
5. Пелагеша Н. Lingua franca для глобального світу. – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/lingua_franca_dlya_globalnogo_svitu.html 2010
6. Протасова Н.Г. Теоретичні основи навчання державних службовців у системі підвищення кваліфікації. – К. : Вид-во УАДУ,2000. –160 с.
7. Рік англійської мови, 2016. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/deniintel/rik-anglijskoie-movi
8. Указ Президента України №641/2015 Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/6412015-19560
)