Головна сторінка

РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасників круглого столу «Взаємодія органів влади з інститутами громадянського суспільства в процесі публічного управління»
від 21 березня 2018 року


 21 березня 2018 року Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій спільно з Чернівецькою обласною державною адміністрацією та Громадською Радою при Чернівецькій обласній державній адміністрації провели круглий стіл «Взаємодія органів влади з інститутами громадянського суспільства в процесі публічного управління».
 У роботі круглого столу взяли участь державні службовці, представники органів місцевого самоврядування, представники громадських організацій області, науковці, експерти.
 
Наявний досвід взаємодії між публічною владою та інститутами громадянського суспільства в Україні засвідчив відсутність універсальних шляхів їх взаємовідносин через існування національної специфіки, різних політичних, економічних, соціальних умов тощо. Зважаючи на це, учасники круглого столу наголосили на необхідності пошуку ефективних та дієвих механізмів взаємодії громадського сектору із органами влади в Чернівецькій області. Варто констатувати, що спільним завданням для публічної влади та інститутів громадянського суспільства залишається забезпечення багатоманітних інтересів і потреб членів суспільства, що потребує тісної та прозорої комунікації. Однак попри розширення та вдосконалення української нормативно-правової бази у цьому контексті, подекуди зберігається формалізований характер взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. При прийнятті кінцевих політичних рішень з боку органів місцевої влади не завжди враховується позиція активної громадськості, досягнута шляхом консультацій, моніторингу, обговорень чи слухань. Все це формалізує унормований механізм взаємодії між владою та громадянським суспільством.
 Учасники круглого столу наголосили на існуванні певних негативних тенденцій у комунікації між публічною владою та інститутами громадянського суспільства. По-перше, прослідковується непрозорість у підборі тих ГО, котрі залучаються до консультування із громадськістю та їх низька результативність, оскільки пропозиції і рекомендації переважно не піддаються ретельному аналізу й не враховуються. По-друге, відповіді на інформаційні запити до органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають більшою мірою формалізований характер, в окремих випадках надаються безпідставні відмови в отриманні інформації, а також неналежне її оприлюднення. По-третє, веб-сайти органів державної влади та органів місцевого самоврядування наповнюються переважно інформацією про фіксацію створення громадських рад, проведення слухань, експертиз, проте не аналізується їхній внесок в зміст прийнятих рішень чи їх коригування. Зрештою, як рівень мотивації органів публічного управління всіх рівнів до взаємодії, так і громадськості до продуктивної співпраці є недостатнім.
В ході дискусій та обговорень учасниками круглого столу було висловлено та сформульовано наступні пропозиції та рекомендацій:

Щодо стану та перспектив взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства у Чернівецькій області пропонується:
1. З метою продовження і розвитку стану відкритості та прозорості влади, практикувати обов’язкове оприлюднення інформації, пов’язаної із висвітленням рішень і діяльності щодо формування та виконання бюджету; прийняття та виконання планів соціально-економічного розвитку територій; виконання місцевих та регіональних програм; відчуження комунальної та державної власності (у т. ч. з питань виділення земельних ділянок).
2. Ініціювати звіт голови обласної державної адміністрації з питань діяльності ОДА перед широкою громадськістю (із застосуванням ЗМІ) та з питань взаємодії з інститутами громадянського суспільства – перед Громадською радою. Запровадити також звіт Громадської ради перед широкими верствами населення  про свою діяльність. 
3. Посилити організаційну спроможність та статус структурного підрозділу ОДА з питань комунікації (збільшити штат та повернути статус управління чи департаменту), а також покращити роботу щодо налагодження ефективної комунікації в облдержадміністрації та райдержадміністраціях
4. Обласній державній адміністрації запровадити електронне консультування з громадянами та можливість електронних звернень (пропозицій), використовуючи сайт та офіційну сторінку у ФБ.
5. Запровадити чіткий механізм узгодження структурними підрозділами ОДА проектів регіональних програм з інститутами громадянського суспільства – ІГС (громадськими радами).
6. Розширити практику включення представників громадськості у роботу депутатських комісій та спеціалізованих консультативних (дорадчих) рад.
7. З метою підвищення рівня взаємодії органів влади та різних сегментів громадянського суспільства у транскордонній співпраці, включити до складу усіх Робочих Комісій Єврорегіону «Верхній Прут»  представників громадських організацій (на підставі рекомендацій Громадської ради при облдержадміністрації, зборів представників громадських організацій або рішень коаліцій неурядових організацій);
8. За для посилення результативності роботи органів публічної влади, підвищення об’єктивності у визначенні пріоритетів діяльності, органам місцевої влади розробити механізми участі громадських організацій у підготовці та ухваленні рішень, що стосуються інтересів населення області.

З приводу стратегії розвитку громадянського суспільства та механізмів взаємодії органів влади й інститутів громадянського суспільства учасники круглого столу погодили наступні пропозиції:
1. Регіональним органам влади залучити науковців, експертів для здійснення постійного моніторингу моделей, механізмів та передового досвіду взаємодії органів влади із різними неурядовими організаціями з метою їх впровадження та поширення.
2. Для налагодження тісного взаємозв’язку та координації діяльності різноманітних неурядових організацій з метою вирішення важливих соціально-економічних проблем області та окремих громад, розробки узгодженої стратегії щодо забезпечення реальної участі громадськості у формуванні та реалізації регіональної політики, ініціювати проведення щорічного Регіонального форуму розвитку громадянського суспільства.
3. Розширити практику взаємодії територіальних громад та місцевих органів влади у напрямку розробки і фінансування спільних проектів, реалізації узгоджених соціальних ініціатив, проведення міжтериторіальних суспільно важливих заходів (конкурси, огляди, фестивалі, змагання і т. і.).
4. Відновити практику обговорення та прийняття меморандумів між громадськими організаціями та органами влади.
5. Підтримувати створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці (напрацювання та реалізація громадських ініціатив із залученням широкого кола учасників – представників громадських, благодійних, експертних, правозахисних організацій, наукових установ, державних та недержавних інституцій).
6. Використовувати соцмережі для поширення інформації про діяльність інститутів громадянського суспільства та їх взаємодію з органами влади.


Заступник директора – начальник відділу
наукової та міжнародної діяльності Центру                                С. Гакман


Рекомендації
учасників міжрегіонального  експертного круглого столу
«Професійна компетентність посадових осіб ОТГ
в системі публічного управління»
від 28 вересня 2018 року.


28 вересня 2018 року Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій провів за підтримки програми «U-LEAD»  з Європою міжрегіональний експертний круглий стіл «Професійна компетентність посадових осіб ОТГ в системі публічного управління».
  У роботі круглого столу взяли участь державні службовці, посадові особи органів  місцевого самоврядування, науковці, експерти та представники центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації Івано-Франківської, Тернопільської, Вінницької, Одеської, Чернівецької областей, представники регіонального хабу для Південно-Західної України Програми «U-LEAD з Європою». З вітальним словом виступили керівник апарату Чернівецької обласної державної адміністрації – Стецевич Олег Іванович та керівник регіонального хабу для Південно-Західної України Програми «U-LEAD з Європою» – Грицку-Андрієш Юлія Петрівна. Імпульсні виступи мали: Ярмистий Микола Васильович –  директор Чернівецького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації, Чебан Вікторія Іванівна – юрисконсульт Чернівецького відокремленого підрозділу Центру розвитку місцевого самоврядування, Войт Майя Іванівна – начальник навчально-методичного відділу  Хмельницького центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій,
Для обговорення на засіданні круглого столу були обрані наступні питання:
• Наукові підходи підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ;
• Професійно-кваліфікаційні компетенції сільських старост для вирішення актуальних проблем сільської громади;
• Основні засади організації навчального процесу для посадових осіб ОТГ.
В ході імпульсних виступів та їх обговорення учасники круглого столу акцентували увагу на тому, що ефективність діяльності посадових осіб та депутатів об’єднаних територіальних громад залежить від багатьох чинників і зокрема від рівня їх професійної компетентності, в період децентралізації влади. З метою підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ учасники круглого столу внесли наступні рекомендації за такими напрямками: організаційні засади діяльності ОТГ щодо підвищення професійної компетентності посадових осіб; навчально-програмне  забезпечення підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ; форми і методи підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ.

І. Організаційні засади діяльності об’єднаних територіальних громад щодо підвищення професійної компетентності посадових осіб
1. Розробити концептуальні засади підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ відповідно до чинного законодавства.
2. Налагодити систему управління персоналом з питань підвищення їх професійної компетентності. Щорічно затверджувати плани-графіки підвищення кваліфікації.
3. При формуванні бюджету передбачати кошти щодо закупівлі освітніх послуг та відрядження у відповідні навчальні заклади.  
4. З метою налагодження співпраці з центрами підвищення кваліфікації доцільно укладати угоди про співпрацю.
5. З числа представників ОТГ, Асоціації ОТГ, науковців та центрами підвищення кваліфікації створити Координаційну раду з питань професійного навчання при ЦППК.
6. Спільно з центрами підвищення кваліфікації проводити місцеві заходи, круглі столи, конференції, надання  консультацій та методичної допомоги.
7. Забезпечити посилення мотивації посадових осіб місцевого самоврядування до систематичного підвищення кваліфікації для успішного кар'єрного зростання та розвитку ОТГ.
8. Вивчити можливість організації навчання депутатів місцевих рад.

ІІ. Навчально-програмне  забезпечення підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ
З метою підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ розробити  навчальні програми за темами:
1. Стратегія розвитку ОТГ.
2. Надання адміністративних послуг громаді.
3. Управління проектами, пошук та співпраця з потенційними донорами.
4.  Створення центрів безпеки громади та питання безпеки включати в навчання    посадовців.
5.  Розвиток економічної спроможності та фінансової самодостатності ОТГ.    
6. Методологічні засади вивчення соціально-економічних потреб громади.
7. Форми і методи залучення громади до формування бюджету.
8. Надання адміністративних послуг населенню.
9. Психологічні аспекти діяльності посадових осіб ОТГ.
10.  Вивчення та обмін кращими практиками діяльності ОТГ.
11.  Організація та планування роботи старости.

Учасники круглого столу дійшли висновку, що в сучасних умовах реформування системи місцевого самоврядування та формування системи публічного управління для посадових осіб органів місцевого самоврядування потрібно удосконалювати професійну компетентність за такими напрямами: комунікативна компетентність, соціально-економічної компетентності, управлінська компетентність.

А) Комунікативна компетентність посадових осіб ОТГ передбачає комунікативну взаємодію органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства та територіальною громадою. Для підвищення комунікативної взаємодії службовців необхідно знати:
– нормативно-правове забезпечення взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства;
– форми, методи, принципи та механізми комунікативної взаємодії; регіональні та локальні моделі комунікативної взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства;
та уміти:
– планувати  та організовувати публічні заходи, в. т.ч. зібрання, а також ділові зустрічі, наради;
– застосовувати засоби якісної взаємодії із ЗМІ, включаючи питання підготовки прес-релізів, повідомлень, промов, публічних виступів тощо;
– володіти технологією та мистецтвом публічного виступу, володіти технікою мовлення, знати мовленнєвий етикет і вміло його використовувати;
– організовувати процес спілкування та управляти ним, застосовуючи різні комунікативні прийоми;
– знати діловий етикет і вміти його використовувати;
– застосовувати форми і методи моніторингу, аналізу, готувати інформаційні та аналітичні матеріали; розробляти нормативні документи, концептуальні та цільові програми;
– організовувати масові та публічні заходи у різних сферах діяльності відповідно до визначених стратегій, концепцій та програм;
– вирішувати питання кризових і конфліктних ситуацій, використовувати аргументи щодо зниження рівня напруги в процесі комунікації, запобігати конфліктним ситуаціям та вибирати найефективніші методики їх розв’язання.

Б) Теми для підвищення соціально-економічної компетентності посадових осіб ОТГ:
– основи місцевого економічного розвитку;
– демократичне врядування;
– методологія та сучасна практика стратегічного планування;
– маркетинг і брендинг території;
– інвестиції як інструмент місцевого економічного розвитку;
– підтримка розвитку місцевого бізнесу та підприємництва;
– розвиток трудових ресурсів;
– механізми фінансування місцевого економічного розвитку;

В) Теми для підвищення управлінської компетентності керівників ОТГ:
 лідерство;
 управління змінами;
 управління персоналом;
 стратегічне планування;
 методологія взаємодії з територіальною громадою;
 психологія спілкування.

ІІІ. Форми і методи підвищення професійної компетентності посадових осіб ОТГ
Запровадити європейські освітні технології, методи та новітні методики в систему підвищення кваліфікації. Для цього доцільно:
1. Створювати он-лайн платформ для дистанційного навчання.
2. Здійснювати обмін досвідом з посадовцями інших областей України та адміністративно-територіальних одиниць інших держав (виїзні заходи).
3. Проводити «круглі столи», скап-конференції, семінари.
4. Організовувати мережеве навчання.
5. Проводити короткотермінові семінари та тренінги.


Методист відділу наукової
та міжнародної діяльності        Стецевич А.М.


ПРОПОЗИЦІЇ
учасників Міжрегіонального експертного круглого столу
«Професійна компетентність посадових осіб ОТГ
в системі публічного управління»
від 29 вересня 2018 р.


29 вересня 2018 року відбувся Міжрегіональний експертний круглий стіл
«Професійна компетентність посадових осіб ОТГ в системі публічного управління», організований Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій за підтримки Програми «U-LEAD з Європою».
З метою підвищення професійної компетентності посадових осіб об’єднаних територіальних громад для розв’язання ними проблем, які виникають в процесі реформи місцевого самоврядування, учасники круглого столу висувають до обговорення наступні пропозиції:

1. Пропонувати Чернівецькій обласній адміністрації доопрацювати  Перспективний план об’єднання територіальних громад Чернівецької області відповідно до ст. 11 ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (без «білих плям») таким чином, щоб громади області могли бачити перспективу свого територіального розвитку після об’єднання чи приєднання (Концепція реформи місцевого самоврядування передбачає можливість не тільки добровільного, а й адміністративного об’єднання (приєднання) тих громад, що не об’єднались добровільно).
2. Пропонувати Міністерству фінансів України, Верховній Раді України забезпечити стабільну державну фінансову підтримку об'єднаним територіальним громадам за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету для гарантування системного розвитку новостворених громад та безперервності процесу формування нових громад (Державна підтримка органів місцевого самоврядування в контексті реформи в останні роки диверсифікується і нині включає в себе кошти Державного фонду регіонального розвитку, державної субвенції на розвиток інфраструктури об'єднаних територіальних громад, субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій, ресурси державної секторальної підтримки  за рахунок коштів Державного бюджету України, отриманих від ЄС. При цьому значна частина цих ресурсів закладається в спеціальний фонд Державного бюджету, який впродовж року не наповнюється стовідсотково).
3. Пропонувати об’єднаним територіальним громадам:
1) структурувати систему своїх виконавчих органів. З цією метою рекомендувати:
• створювати структурні підрозділи, включивши усіх спеціалістів виконавчих органів до їх складу (не залишати спеціалістів поза відділами/секторами);
• передбачити оптимальне співвідношення кількісного складу підрозділу з його статусом (відділи мають бути більш чисельні, ніж сектори, не утворювати відділи з 1 особи);
• у невеликих громадах об’єднувати відділи за напрямками: гуманітарний, інфраструктурний тощо;
• посилювати самостійність фінвідділів (фінуправлінь), у великих громадах реєструвати їх як окремих юридичних осіб;
• реєструвати як окремих юридичних осіб відділи, що мають у підпорядкуванні розгалужену мережу комунальних установ (відділи освіти, культури тощо);
• враховуючи важливість комунікації з громадськістю, у великих громадах створювати підрозділ (сектор) взаємодії з громадськістю (який би включав у себе прес-секретаря), у невеликих громадах – призначити працівника, відповідального за ці функції;
2) систематизувати роботу щодо кадрового забезпечення об’єднаних територіальних громад. Для цього:
• формувати перспективні плани перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб;
• запровадити систему оцінювання професійної компетентності та стимулювання посадових осіб відповідно до чинного законодавства);
3) запровадити механізми проектного менеджменту (як найбільш оптимального інструменту муніципального управління) під час вирішення важливих соціально-економічних проблем громад (реалізація проекту має чіткі терміни виконання, обсяги, визначені фінансові і людські ресурси та методологію контролю за реалізацією);
4) вивчити і застосувати можливості співробітництва громад в частині формування спільних органів управління в тих громадах, де видатки на апарат управління ОТГ перевищує 20% від загальної структури місцевого  бюджету, а також в інших громадах відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад».

  Copyright © 2008-2021,
  ЧРЦППК, всі права захищені
Лічильник BEST.cv.ua Розробка веб-сайту:
Студія COM.CV.UA